Цікаві інтерв’ю №6

Сьогодні буде цікавий для мене випуск. Як не дивно він не про політику взагалі.
Ще дивніше те, що він про одну людину. Я до останнього моменту про цю людину не чув жодного слова, не бачив жодного ролика на Ютубі.
Хоча, як з’ясувалося далі – у нього вже дуже багато інтерв’ю, причому він давав ці інтерв’ю тим, кого я доволі регулярно дивлюсь.
Нажаль я побачив його перше інтерв’ю на каналі, який мені не дуже хочеться рекламувати, бо Крапівний дуже… ДУЖЕ мутний тип! Але вже шо поробиш – є, як є.

На що НАСПРАВДІ здатен НАШ МОЗОК? Сила волі, ІНТУЇЦІЯ та ВІЩІ СНИ | ЧОРНОМОРЕЦЬ

Чесно кажучи я провів не відриваючись годину сорок хвилин. Навіть жодного разу паузу не ставил.
В українському сегменті Ютуба дуже мало науковців, ну або вони та їх канали не дуже популярні.
Єдине виключення Павел ВИКТОР. Але там є нюанс…
Пам’ятаю до війни я навіть купував українськи версії його книжок.

Щось я відволікся. Так от – Петро Чорноморець. Кандидат біологічних наук, співзасновник системи просвіти Змінотворці, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи.
Неймовірно цікава людина. Я на момент написання цього поста вже передивився ще три його інтерв’ю і на черзі ще не менше трьох. Виявляється я дуже багато пропустив.
Саме цікаве, що він про психологію та психіку розповідає не як шарлатан, а як науковець. Все спокійно, докладно і доволі зрозуміло пояснює звичайній людині.
Ну коротше – мені прямо зайшло. Я не буду робити декілька окремих випусків про нього – ну який в цьому сенс! Просто в пошуку Ютуба вбивайте “Чорноморець”.
Вийде щось типу такого. Дивитись можна все!

Ще оце мені відео сподобалось, але у мене є свої зауваження по темі, то щоб не затерлось на Ютубі – залишу собі тут.
Як ВИЯВИТИ ВИГОРАННЯ у ПІДЛІТКІВ, що РОБИТИ з ЛІННЮ, як ПОКРАЩИТИ НАВЧАННЯ? — Чорноморець

З приводу позиції Петра про “Волю дітям!”. Ну не те, щоб я за примус, але… ось мої думки:

Якщо відкинути питання війни – це взагалі по за обговоренням, то я, чесно кажучи, взагалі не розумію, про які навантаження на сучасних дітей йде мова.
Як ми у свій час (а це вже була українська школа + залишки радянської) встигали і на два-три гуртки ходити і предметів у нас було в два рази більше, ніж зараз. Постійні реферати – географія, історія, мови, іноді математика та фізика. Я уроки по 2-3 години робив. Твори по двом мовам!!!
НІХТО НЕ СКАРЖИВСЯ! Всі виросли більш-менш нормальними людьми. Так, були і троєчники, і відмінники – всякі були. Хтось робив все, хтось робив не все. Але це залежало не від навантаження!!!! Просто від бажання і інтелекту.
Ми зі всіма цими розвантаженнями дійдемо до рівня європейських шкіл – мені вже, нажаль, є з чим порівняти!!!
Коли мої діти в садочку готували годинну программу ЧОТИРИ рази на рік з танцями, доволі складними, з віршами і ніхто ніде не перевантажувався!!!
Приїхавши в Німеччину ми взагалі офігіли від рівня освіти та дитячої підготовки.
Коли другий клас проспівав під спів з магнітофона дві пісеньки, потопали на місці та прохлопали по три рази і ЦЕ ВСЕ!!!!!
В дитячому садочку взагалі НОЛЬ!!! Їх навіть не вчать буквам та цифрам у садочку!!! Це жесть!!!
Дитина в четвертому класі не вивчила жодного вірша, ЖОДНОГО!!!! Оце до цього приводить розвантаження. Моя дитина робить всі уроки з 10 хвилин. І вчиться зараз краще, ніж всі німецькі діти навіть по Дойчу! Бо їх не привчають цьому!!!
У них найкраща оцінка – це 2… ну, там шкала від 1 – найнайкраща до 5 – найгірше. 6 – незалік. Стандартні оцінки 3 і 4.
Для мене ця двійка – це 8-10 по українській системі – це майже лінивий ідіот!!!

Ви впевнені, що воно нам потрібно!?

Да бліііііннннн…. да не цікавляться сучасні діти, та в принципі і не сучасні!!! Дитину треба кудись привести….. потім трошки змусити, але в міру…. і от коли навіть після цього – ні – ну тоді точно ні. Але беріть кожного разу розписку (Я НЕ ШУЧУ!!!!), щоб потів в 19 вона вас не питала, а чому от мої подруги вже чемпіони та дітей вже тренують, а я вдома. Тоді ви їй тикнете в рожу ці розписки. 🙂

P.S.
Про освіту в Німеччині то окрема історія звичайно… навіть не знаю, чи воно комусь тут потрібно.
Але ми от с дружиною не розуміємо, як за 69,5 з 73 балів не можна поставити “1”, а це лише “2”. Чому 31 з 33 – це, БЛЯХА, “2”, а не “1”!!!!
Це капець, ладно…
А да… прохідний бал в Гімназію після Грундшуле – 2,4…. тобто не відмінники йдуть до найкращої школи, у учня може навіть одна 3-ка бути!!!!
Відмінників просто немає, майже як классу.
Я цього не розумію!!!
Це капець, ладно… #2


Цікаві інтерв’ю №5

Продовжимо, бо цікавих інтерв’ю сила силенна, я і так пропускаю по 10, бо інакше цей випуск доведеться робити майже щоденним, бо тільки Портников видає на гора без перепочинку 🙂
Але я намагаюсь все ж таки не просто зберігати якість актуально-сьогоденні інтерв’ю, а такі, що будуть актуальні, хоча б для мене, і через 5 років. Подивимось, до речі.

1. Інтерв’ю від каналу Центр Протидії Дезінформації з істориком та автором YouTube-проєкту «Історія без міфів» Владленом Мараєвим

Диктатури підняли голови і відчувають свою силу | Владлен Мараєв ‪@IstoriyaBezMifiv‬ | Іпсо і люди

2. Цей випуск як раз перевалився через новий, 2025, рік. Я звичайно міг би додати хоч 10 інтерв’ю Портникова з підсумками 2024 року або з прогнозами на 2025 рік.
Але додам тільки поки що одне. Нажаль пан Портников нічим особливо порадувати не зміг – але він, на відміну від більшості ідіотів з та біля влади, говорить про те, яка ситуація є на зараз, а не вигадує якісь “гіпотетичні” варіанти.
Власне саме тому мені і подобається його аналітика – шкода тільки, що вона доволі невтішна для України.

Ризики і мрії 2025 | Віталій Портников

3. Досі у мене всі інтерв’ю біли з якимись відомими людьми – Портников, Клімкин і т.п. Тепер дуже нестандартне, але тим не менш дуже для мене важливе.
Я просто не хочу його втратити – бо багато спільного в моїй історії і історії цього чоловіка. І багато з його слів співпадають з моїми думками, відчуттями чи досвідом на 100%.

Шлях українця в Німеччині: JobCenter, відкриття Gewerbe, 2 місяці в DHL і нарешті робота мрії


2024 READING CHALLENGE

Скажу наступне…

Десь перші півроку я навіть не задумувався, щоб робити такий пост в 2024 році…
Бо ми до березня місяця ще вчились на мовних курсах В1, що було дуже важко для нас.
Потім здавали екзамен, потім чекали результатів десь півтора-два місяці.
На щастя, всі наші зусилля хоч дали результат – сертифікати В1 ми отримали з першого разу з дуже непоганими оцінками.
Олена 97 зі 100 за “sprechen”. За інші частини екзамену у нас теж близькі до максимальних чи максимальні балли.
Останні місяці навчання та потім ще 4 місяці Jobcenter трахав нам мозок з пошуком роботи, яку ми так і не знайшли.
Потім ми таки вибили собі курси В2 і шукали їх собі самостійно. Зараз, до речі там ще й вчимося.
Треба буде це все описати, щоб самому не забути.

Власне думка, а може знову читати до мене прийшла десь у середині літа, коли у нас був відносно вільний час між курсами.
Тож я наївно вважав, що у мене таки буде той час. Як буде видно далі по кількості книжок – я, як завжди, сильно помилявся.
Я взагалі не розумію, коли ті всі люди знаходять час на читання, відпочинок, хобі, прогулянки, просто на гру з дітьми в кінці кінців!!!
Після початку курсів В2 часу взагалі не стало. Для мене час з 7 жовтня до Нового року взагалі пролетів навіть не як один тиждень, а як три дні. Це жах якийсь насправді!

Коротше кажучи – результати:

Вдалося переслати трохи книжок з дому в наш німецький сарай.
1. Перечитав Террі Пратчетт. Колір магії.
Перший раз виявляється був аж у 2020 році – насправді це дуже страшно, що пройшло вже 4 роки з того моменту….я не очікував, коли шукав і знайшов, коли саме я читав її в перший раз.

З 2020-го:

«Колір магії» — перший роман із серії «Дискосвіт»
Почав читати цикл романів Террі Пратчета. 1 є, 40 попереду. Навіть не знаю скільки це мені часу знадобиться, щоб з такою швидкістю читання все це прочитати.

Я насправді навіть перестав слідкувати, які романи вже доперекладав ВСЛ з цього циклу, бо поки взагалі немає можливості купувати нове. Я навіть поки не можу переслати собі те, що залишилось вдома.

2. Террі Пратчетт. Химерне сяйво.
Друга книга з циклу про Рінсвінда.
Мені дуже стидно зараз це казати, але я вже не пам’ятаю, про що книга 🙁
Доведеться її перечитувати наступного року, бо насправді в голові стільки думок про життя і стільки проблем, що…..

Ну і останнє… в цій єбанутій країні Марченко дотепер не Герой України… ба більше, в СМІ ширяться новини, що це зелено-гундяве боневтічно-мівінове падло ще готує кримінальні справи по іншім військовим, щоб не допустити їх в політику, та зняти з себе відповідальність. СУКА!

Попередні: 2019 / 2020 / 2021 / 2022 / 2023


Цікаві інтерв’ю №4

Я завжди захоплювався людьми, які можуть щось цікаве зробити, вигадати, які про щось таке цікаве думають “наперед”. Я от, нажаль, так не вмію.
Здавалось би вже майже повні три роки йде війна проти поганої рашки, а люди, хоч і трохи стосовно військових також, думають про космос. Це для мене просто неймовірно.

1. Інтерв’ю від каналу Армія TV з Дмитро Хмара, засновником проекту «Аеробавовна»
Саме цікаве та вельми неочікуване для мене слово в цьому інтерв’ю – дирижабль. Доволі дивно його чути не у контексті Першої світової, а в контексті війни з руснею.
Дирижаблі, для тих хто не в курсі, активно застосовувались Німеччиною в Першій світовій.
Я, чесно кажучи, до цього моменту вважав, що їх активне застосування десь після Другої світової і закінчилось, але пошукав в інтернеті – то вони активно застосовуються. І я звичайно кажу не про повітряні кулі – це зрозуміло. Я саме про дирижаблі.
Але ж ні – ось приклад з Вікіпедії.
Marfatx2
Автор: farrider.usВласна робота, GFDL, Посилання

Про дирижаблі в ЗСУ, створення супутників та GPS по-українськи: засновник «Аеробавовни» Дмитро Хмара

2. Я думаю вже всім відомо, що блогер з мене той ще, але вже є як є.
Інтерв’ю всі перемішані по часу виходу в етер, навіть по часу, коли власне я їх подивився.

Брат Капранов ніколи зайвим не буде я думаю.
Чи дійсно Росія непереможна? Віталій Капранов про крадіжку української історії й культури ‪@imtgsh

3. Тут я для себе залишу, бо просто не хочу забути
Найгірший сценарій війни. Післявоєнна Україна: Зеленський і Залужний | Діалоги з Портниковим

Насправді навіть серед всіх передач “Діалоги з Портниковим” – ця САМА ШИКАРНА!!!!!

“Я не збираюсь в їхній (виборців зеленогундосого боневтіка мівіновіча) голові підтримувати їх виправдання. Хай вони самі пам’ятають ЩО ВОНИ ВІДПОВІДАЛЬНІ. КОЖЕН З НИХ ХАЙ ЦЕ ПАМ’ЯТАЄ. Я ніколи не дозволю їм вигадувати мотиви, що вони голосували просто проти Порошенко. Це неправда. Вони голосували за домовленості з путіним. … ВОНИ ГОЛОСУВАЛИ, ЩОБ ДОМОВИТИСЬ З путіним. ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ!!!!”


Цікаві інтерв’ю №3

Цей пост я пишу майже відразу після другого випуску.
Клімкін майже виривається на перше місце моїх найулюбленіших політичних оглядачів, хоча звісно Портников то наше все.
Чесно кажучи я вже давно не зустрічав настільки спокійної, розважної, розумної людини.
Я навіть не уявляю, де і як його знайшов та переконав працювати разом Президент Порошенко.
Але думаю, що за часи їх спільної праці міжнародні відносини, а ви самі повинні розуміти в яких умовах їм доводилось працювати, були надійно захищені професіоналом!

1. Коротше кажучи, у нього на каналі LIGAnet є цілий цикл інтерв’ю Клімкін Пояснює.
Раджу дивитися актуальні випуски, маю надію, що вони ще довго будуть йди. Навіть довелось підписатися на канал :).

Останній, на момент написання, випуск

Поки я “готував” цей пост, вийшло ще декілька інтерв’ю на різних каналах з Клімкіним – вони всі цікаві, насамперед тому, що американці обрали Трампа в другий раз, а коаліція в Німеччині розвалилась, та будуть, скоріш за все, позачергові вибори в Бундестаг.
Я вважаю ситуацію майже катастрофічною для України, але подивимось, що то буде. Порох, та й Клімкін, не мають таких песимістичних прогнозів стосовно Трампа.

2. По суті у мене є три найулюбленіші історичні канали на Youtube: Канал ім. Т.Г. Шевченка братів Капранових, канал Владлена Мараєва Історія Без Міфів та канал Олександра Алфьорова

Владлен Мараєв — український історик, краєзнавець, відеоблогер. Кандидат історичних наук (2014).
Мені дуже подобається його спокійна мова, пояснення. Він дає теж дуже багато інтерв’ю різним каналам. Рекомендую дивитись його постійно.

Який президент ЗАСЛУГОВУЄ на свою купюру? — історик Владлен Мараєв ⁠‪@IstoriyaBezMifiv

Мій коментар на рахунок українських президентів на українських купюрах:

Навіть ЯКЩО станеться так, як уявляють собі учасники інтерв’ю, ЯКЩО це зелене чмо поставлять на будь-яку купюру, я припиню розмовляти українською назавжди. Я розумію тут всім пофігу на мене… але буде так!!! ЯКЩО цей народ все одно не зрозуміє ХТО САМЕ дав йому перемогу – він взагалі не вартий існування і моєї участі у його житті.
—-
Вважайте мене сраним порохоботом, але Порох вже вартий своєї купюри. Я розумію, ідіоти хотіли б, щоб він все гівно, яке накопичилось за 23 роки незалежності до нього, розрулив би за один день самим фактом свого існування. І це після обрання (з наполегливістю!!!!!!! з ДРУГОГО разу!!!!) нарідом (тут без помилки написано) двічі Зека. Ідіоти.
—-
Він міг все це кинути давним-давно, ну не тримає людину тут нічого. Ідіоти, які вважають, що він не зможе побудувати свій бізнес ззовні – просто ідіоти. Але ж він не кинув. І не кинув не тому, що гроші закінчаться у нього для нього… а тому, що у нього закінчаться гроші для України! Можливо я дуже наївний – давайте, просвітить мене.

3. Ну і другий історик до купи – Олександр Алфьоров у проекті Жовті Кеди @ZhovtiKedy

ІСТОРІЯ ПЕРЕМОГ. НАМ ВКЛАЛИ, ЩО МИ – НАРОД-МУЧЕНИК. ЦЕ НЕ ТАК! | АЛФЬОРОВ

Мені звичайно не дуже хочеться, якось, цей блог кидати в політичну площину, але життя таке… що ж поробиш!?


46…. старість як вона є….

Ось купив собі майже на день народження офігезний подарунок 🙂

Пам’ятаю мене лякали все моє життя:
– не читай лежачи – зіпсуєш зір
– не дивись телевізор багато – зіпсуєш зір
– не читай вночі – зіпсуєш зір
– не дивись на зварку – зіпсуєш зір
– не дивись на сонце – зіпсуєш зір
– не грайся довго за комп’ютером – зіпсуєш зір
– не сиди довго за комп’ютером, бо ти ж на роботі 8 годин сидиш – зіпсуєш зір

Дотягнув до 46 років. Насправді зір зіпсувався через срану русню та необхідність сидіти постійно в затемненому приміщенні та працювати за комп’ютером, бо навіть коли йде війна – треба чимось годувати родину.
Ну то таке…. подивимось наскільки мене ще вистачить.


Цікаві інтерв’ю №2

Продовжимо.
Звісно зараз, коли продовжується війна з рашкою, постійно доводиться дивитись багато різних інтерв’ю. Майже всі вони пов’язані з політикою та війною.
Але більшість цих інтерв’ю втрачають свою актуальність за декілька тижні, тож мені не дуже хочеться робити з полумертвого блогу ще й зібрання мертвих та нецікавих інтерв’ю.
Але напевне я від цього нікуди не дінусь, бо так чи інакше все, що мені зараз цікаво пов’язане з війною.

1. Брати Капранови.
На превеликий мій жаль один з братів відійшов в засвіти цього літа. Я хоч і не знаю нікого з них персонально, нажаль досі не прочитав жодної з їх книжок, лише з превеликим задоволенням дивлюсь їх канал та був підписаний на їх сторінку у фейсбуці, та мені так неймовірно було шкода Дмитра, що я навіть не можу не передати! Це просто неймовірно несправедливо, що такі люди вмирають, а всяка наволоч продовжує паскудити нашу землю.

Новий проект каналу “Ознаки” – НЕВІДОМІ ЛЮДИ.
Я не дуже й то можу порадити дивитись всі відео на канал, деякі з них суперечливі, як на мене, але дві частини відвертого інтерв’ю з Віталіем Капрановим дуже раджу подивитися.

Частина перша

Частина друга

2. Два моїх самих улюблених політичних оглядачів – Віталій Портников та Ярослав Грицак
Подивимось через роки, як то воно станеться.
Нажаль оптимізму в їх словах не дуже багато, бо всім притомним людям зрозуміло, у що загнали себе українці в 2019-у році, обравши зеленогундосого боневтіка мівіновича.

Нова Україна в новій Європі | Віталій Портников та Ярослав Грицак
https://youtu.be/6yupjd2fa20


Цікаві інтерв’ю №1

Нова тека в блозі – Цікаві інтерв’ю.

Роблю її виключно для себе. щоб нарешті почати збирати якісь спогади, щоб потім можно було до них звернутися та подивитись, чи справдились якісь прогнози та очікування.
Або просто щоб не загубились якісь цікаві відео з розумними людьми. Бо на цей момент у мене відкрити в браузері більше 200 вкладок, більшість з них відео з Youtube, які немає часу передивитись.
Знову ж таки більшість з них – уроки німецької, бо я в Німеччині вже трохи більше 2-х років на цей момент. Чому я тут – думаю і так всі розуміють. Чи буду про це писати – ще не знаю.

За ці майже вже три роки війни було вже багато інтерв’ю, які я передивився.
Нажаль вже є такі, де люди в яких брали інтерв’ю вже загинули, скільки їх загине ще…
Клята русня забирає найкращих українців, спалюючи при цьому свій людський, якщо цих потвор так можна назвати, непотріб.
Це мене бісить найбільше.

За ці роки якось виокремились декілька каналів та людей, інтерв’ю яких я для себе обрав.
На щастя, довбаній арестович до них ніколи не входив – якось я уникнув цієї масової істерії початку війни.
Я не знаю, чи зміниться моє ставлення до них з часом – подивимось.
З політичних оглядачів – перший, це, звичайно, пан Портников. Можна сміливо вводити в пошуку Youtube – Діалоги з Портниковим – і дивитись актуальну інформацію.

Але в цей випуск я наразі додам три інших інтерв’ю.
Про кожного з гостей можно довго розповідати. Можно цілі сайти про кожного зробити, це дуже цікаві, та ерудовані люди. Кому буде цікаво – гугліть!

1. Ярослав Грицак. Український історик та публіцист. Доктор історичних наук, професор Українського католицького університету у Львові (з Вікіпедії).

Історик Грицак про Зеленського і Трампа, а також помилки українців | DW Ukrainian

2. Павло Клімкін. Український державний діяч і дипломат. З 19 червня 2014 до 29 серпня 2019 року — Міністр закордонних справ України за часів Президента Петра Порошенко.

МИ ПОТРАПИЛИ В ШТОРМ. СТАВКИ БУДУТЬ ПІДНЯТІ. ЄВРОПА І НОВИЙ СЕТ РИЗИКІВ | ПАВЛО КЛІМКІН

3. Віталій Волочай. Український кіберспортивний та спортивний коментатор.
Честно кажучи про цю людину я до цього інтерв’ю взагалі не чув. Але само інтерв’ю відкрило для мене деякі неочевидні моменти в спорті під час війни. Неочікувано.

Віталій Волочай (VILAT) про політику і спорт, матюки українською та продажний МОК…

Наразі це поки що все, бо моє “не все” невідомо чи взагалі можно передивитись за розумний час.
Тим більше, що в країні відбувається стільки всякої хріні, що волоси встають дибки.

Думаю буду публікувати такі дописи по суботах зранку. Самі обирайте час, коли слухати та дивитись.


2023 READING CHALLENGE

Самі розумієте…

Лише одне додам… в цій єбанутій країні Марченко дотепер не Герой України…

Це все, що можна додати про минулий рік, про країну, про читацький челендж… насправді можна додати багато чого, питання в тому лише – навіщо…

P.S.
Наржались?

Попередні: 2019 / 2020 / 2021 / 2022


2022 READING CHALLENGE

2-е січня. Починаємо. Знов.

“Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.”

Попередні: 2019 / 2020 / 2021

Зараз 31 грудня 2022 року 16:22 за місцевим часом і я навіть не знаю з чого почати, я не робив жодних змін у цьому пості до теперішнього моменту, і чи треба починати взагалі…
Я гадаю, що всі, хто будуть це колись можливо читати, в курсі того, що накоїла погана русня в Україні у 2022 році.
Маю надію, що через декілька років діти будуть питати, а що то за країна така – росія? Як зараз питають про срср.

В цьому році році я не прочитав жодної книги за власним бажанням.
Тільки вимушено в таборі біженців в Бітбургу, Німеччина.
Прочитав те, що вдалося купити у Львові дітям – декілька книжок Джеремі Стронга про стрілку на чотирьох лапах.
Всі наші книжки залишились в Україні і чи повернемось ми колись туди – невідомо.

Поки у Німеччині не маю змоги купувати паперові українськи книжки, а електронні читати я поки що не хочу.
Чи буде читацький челендж наступного року я не знаю, поки не вирішив.

В Южному майже кожного тижня ховають полеглих військових.
Я навіть не уявляю, що коїться в масштабах всієї країни.
І я не уявляю як нам всім з цим жити далі.

Всім нам Перемоги! Я вірю, що так і буде.
Але от що буде потім – тут у мене немає хоч якоїсь впевненості, бо “мудрий український нарід” поки що ліпить переможця з боневтіка мівіновіча і що він наліпить після перемоги – то велике запитання!
Чесно кажучи мені дуже не хочеться жити в країні, де це зелене чмо з арестовичем будуть героями, замість Марченко (на цей момент в нього навіть немає Героя України, хоча він врятував Миколаїв, Одессу, та і в цілому південь України!!!!), Залужного і багатьох-багатьох-багатьох інших!!!!!

Якось так…

P.S.
І ще я дуже боюсь почути деякі новини! Дуже!
І ні, ядерна зброя тут ні до чого.